+38 095 066 29 77
+38 067 372 19 20

Красиві вулиці та пам’ятки архітектури

Вулиця Ольги Кобилянської

       На початку минулого століття ця вулиця мала назву Панської. Про її назву складали легенди, говорили, що нею проходжувалося тільки панство і її мили милом та підмітали букетами троянд. Вулиця з аналогічною назвою існувала у Відні. Нині 46 споруд вулиці належать до пам'яток архітектури місцевого значення. Серед архітектурних пам'яток вулиці переважна кількість - житлові будинки кінця ХІХ - початку ХХ століття, власниками яких були найбагатші та найшановніші родини міста. На вулиці Панській проживали урядовці, серед яких значилися навіть міністри, директори банків, інженери, лікарі, нотаріуси, військові, фабриканти, працівники страхових товариств. Панська вулиця була діловим центром міста, про що, перш за все свідчила велика кількість банків. Тут упродовж тривалого часу, працювало близько десятка торгово-фінансових установ, серед яких банки та страхові компанії.

Кав'ярня «Габсбург»

   На початку ХХ ст. суспільне життя чернівчан поступово перемістилося із закритих салонів до загальнодоступних ресторанів і кав'ярень. Свідомі цього власники робили все для того, щоб високо підняти імідж таких установ і заохотити публіку до відвідування саме їх закладів. До таких, в першу чергу, належали винахідливі підприємці кав'ярні “Габсбург” Макс Апісдольф та Вольманн. Вони взялися за оснащення кав'ярні за останніми досягненнями тогочасної архітектури та моди. Один із власників на цілий рік поїхав за кордон для вивчення європейського досвіду. Він побував у Лондоні, Генуї, Римі, Флоренції, Монте-Карло, Ніцці, Парижі, Берліні й інших місця, де вичав досвід колег та збирав зразки і приклади, за якими у 1909 році оформив і облаштував кав'ярню “Габсбург” (нині приміщення національного банку по вул. О. Кобилянської). Кав'ярня мала велику центральну, читальну та ігрову зали. Основний фон у приміщенні був білий, він сприяв розсіюванню сонячних променів. На стінах і на плафонах - коштовні, оздоблені золотом, скульптурні витвори. Вісім великих фасетних вікон прикрашали стіни. Під ними старомодні дивани з червоного полірованого дерева,обтягнуті обтягнуті красивим яскравим плюшем із кольоровими візерунками. Чудовим було й освітлення: власники придбали вісім люстр по 29 лампочок, а це забезпечувало море світла та 20 настінних лампових кронштейнів, які завершували освітлення. У чудовій залі кав'ярні збиралися на товаристські зустрічі та побачення, не кваплячись смакували чернівецьку каву. Подейкують, що саме тут зустрічалися за кавою Ольга Кобилянська та Леся Українка.

Німецький народний дім

    Німці з'явилися на Буковині ще в епоху середньовіччя, проте їх кількість була дуже незначною. Із входженням краю до складу Австрії перші управителі намагалися заохотити переселення німців на Буковину. Першими німецькими переселенцями стали службовці військових і цивільних установ. Поступово на Буковину стали прибувати промисловці і ремісники, які поселялися переважно у містах. Перші готелі з ресторанчиками теж збудували німці. Центром культурної організації німців стало створене у 1897 році Товариство християнських німців. Саме цим товариством була викуплена земельна ділянка на вулиці Панській, 47 (сьогодні вул. О.Кобилянської). У 1910 році була зведена споруда Німецького народного дому, яка своїм характерним фасадом привертала увагу перехожих і є окрасою вулиці і до нині. Ця монументальна споруда мала залу, кав'ярню, приміщення для гостей, зимовий кегельбан, винний погріб. Роботи велися за планами архітектора Густава Фріча цісарсько-королівським міським архітектором Ервіном Мюллером. Фасад будинку витриманий у німецькому стилі. Велика святкова зала мала 12 метрів завширшки, 18 - завдовжки, та 10 - заввишки. Прекрасної акустики досягнуто за рахунок як її правильних пропорцій, так і вигнутих склепінь стелі.

   Німецький народний дім збудований під впливом геометризованого стилю віденської сецесійної архітектури. П'ятиповерхова споруда зі своїми загостреними арками колонадної архітектури партеру, але насамперед майже постмодерною цитатою старо-німецького бюргерського будинку у формі ступінчастого даху і фахверкового еркеру демонструє своє німецьке походження.

    Німці краю збудували власну домівку, чим засвідчили своє перебування у краї і показали, чого вони досягли у мирній і дружній співпраці з представниками інших національностей Буковини.

Польський народний дім

   Польський народний дім - стара адаптована споруда, обладнана творами відомих митців. Був споруджений на початку ХХ століття. За період з 1846 року по 1910 рік кількість поляків на Буковині зросла більш ніж у 9 разів. Особливо швидко зростало польське населення у Чернівцях. Володіючи значними земельними ресурсами і будучи одними із найбагатших у краї, великі польські землевласники мали значний вплив на політичне життя Буковини та Чернівців. У 1868 році було створено “Товариство польське братньої помочі у Чернівцях і читальні польської”. Воно займалося культурно-освітньою діяльністю і потребувало власного приміщення. У 1904 році товариство придбало будинок по вул. Панській, 40 (сьогодні вул. О.Кобилянської). Члени товариства домоглися дозволу у місцевої влади на перебудову придбаної споруди та побудови у ній великої зали. Проектом перебудови Польського дому керував відомий архітектор Франц Сковрон, а оздобленням великої зали займався Конрад Гурецький. Перебудову приміщення товариства завершили у 1905 році. Освячення польського народного дому перетворилося на велике свято буковинських поляків. Збудований у стилі Закопане будинок приймав вишукане товариство, яке складали як елегантні дами в туалетах, оздоблених коштовностями, так і чоловіки у чорних святкових   костюмах. Деякі одягали національне вбрання.

    Сьогодні у Польському народному домі працює Товариство польської культури імені Адама Міцкевича, якому передали в користування кілька кімнат у лівому крилі споруди. Тут, як і колись, збираються мешканці міста і краю польської національності для спілкування та відзначення свят. 

 

 

web-master.cv.ua