+38 095 066 29 77
+38 067 372 19 20

Про Чернівці

Чернівці - Свято-Миколаївський собор    Чернівці - обласний центр на Заході України. Це одне з найкрасивіших міст України.

   Чернівці – це місто, де можна спостерігати розмаїття культур. Ця властивість надала йому унікального характеру. Воно неповторне. Тут переплелися культури Європи та Сходу.

Упродовж століть в Чернівцях змінювалося населення, нації й народності, які обживали цей простір, мінялися традиції, які накладали свій відбиток на архітектуру міста, його будівельний розвиток.

    Чернівці кожного притягує тією дивовижною цілісністю, тією єдністю, яка притаманна містам, що сформувались у недалекому минулому, виросли ніби несподівано, стараннями багатьох поколінь зодчих, які майстерно втілили архітектурні смаки свого часу.

Чернівці

… потяг зупиняється на головному вокзалі Чернівців. Чудово розкинулось місто на високому схилі. Тому, хто прибуває сюди, робиться якось дивно на душі: він раптом знову на Заході, де можна зустріти освіченість, вихованість і білу скатертину.

К.Е.Францоз

   Чернівці – надзвичайно гарне місто. Його планування при значних перепадах у рельєфі місцевості створює розмаїття пейзажів, які розкриваються у своїй безперервній мінливості й неповторності.

   Вгору від річки Прут тягнуться старовинні вулички, звивисті, зламані крутими поворотами. На пологій частині схилу вони утворюють густу вуличну мережу, прорізану широкими магістралями, що ведуть до Центральної площі міста.

   Чернівці часто називають то «маленьким Віднем», то «маленьким Парижем», проте це настільки самодостатнє і цікаве європейське місто як в архітектурному, так і в культурному плані, що не потребує порівнянь з європейськими Чернівці - музейстолицями. Якщо звернутися до історії мистецтв Європи останніх двох століть, то просто годі знайти подібне місто.

   Чернівці – одне з небагатьох міст України, фасади будівель в якому можна читати, як підручник європейської архітектурної стилістики. Його фасади прикрашені маскаронами, левами, розкішною флористикою, вікна оздоблені сандриками дивовижних форм, серед образів оздоби можна зустріти багато олімпійських богів і богинь.Про Чернівці

   Чернівці, безперечно, варті уваги своєю високою культурою, значними набутками в архітектурі, літературі, музиці тощо.

   На державному обліку в історичній частині столиці Буковини перебуває 706 пам’яток архітектури, 20 з яких загальнодержавного значення. Історична забудова старого міста – це цілісний, майже недоторканий ансамбль ХІХ – початку ХХ століть, відомий своїми стильними сецесійними будовами, створеними представниками віденської школи модерну Отто Вагнера.  

   В історичній частині міста споруди не гірші, ніж у Відні, Будапешті, Бухаресті, Граці, Львові, адже більшість їх були зведені за індивідуальними проектами геніальних зодчих. Грошей на оздоблення будівель тодішня влада та чернівчани також не шкодували, тому місто отримало дивовижні споруди з візерунчастою ліпниною, вишуканими закритими і відкритими балконами та іншими архітектурними прикрасами. У Чернівцях здавна панував витончений смак, передові європейські погляди на життя й архітектуру, замовники мали великі статки отож не дивно, що нам у спадок залишили місто-шедевр.

   Швидка забудова міста почЧернівецький університеталась у другій половині ХІХ ст.., оскільки цей період відзначався швидким ростом населення. На центральних вулицях і площах з’явилися багатоповерхові дохідні будинки, готелі, різні громадські споруди.Про Чернівці

   Багато вулиць і площ у центрі міста набули досить величного образу, який зберігся і до сьогодні.  

   Архітектурною перлиною Чернівців вважається ансамбль колишньої Резиденції митрополитів Буковини і Далмації.  Він у 2011 році був внесений до списку об’єктів Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Мабуть, кожен, хто вперше приїздить до Чернівців, намагається знайти вулицю Михайла Коцюбинського, щоб ознайомитися з величним комплексом споруд архітектурного ансамблю колишньої резиденції Православних митрополитів Буковини та Далмації (1864-1882), який вже давно став, візиткою Чернівців.

   Роботи з проектуванняПро Чернівці та будівництва вів відомий чеський вчений, архітектор, співзасновник Академії наук і мистецтв у Праці, автор багатьох споруд на батьківщині та за її межами Йозеф Главка (1831-1908).

   Йозеф Главка спроектував нетрадиційний комплекс споруд у дусі еклектики з переважанням елементів візантійського та романського стилів. Композиція ансамблю досить складна, але відзначається чіткістю планування.

   Чернівецькі вулиці та площі неповторні. Вони є свідками життя багатьох поколінь чернівчан. У кожній цеглині, кожному камінчику старого міста прихована древня мелодія. Тут ніби оживає старовина, грифончики фасадів приховують старі легенди на бувальщини. Кожний клаптик старого міста насичений історичною пам’яттю, яка сплітається у дивоПро Чернівцівижний фактаж.

   В Чернівцях віками проживаючи поряд, різні народи, протягом століть, викували те, що є тільки чернівецьким, чого не відбереш, не вПро Чернівціивезеш і не заборониш. Це дух Чернівців, який можна відчути тільки в цьому місті.

   Цей дух полікультурності, дух співжиття і взаємоповаги представників різних культур став ідеалом і для тих, хто проживав у Чернівцях, і для тих хто покинув свою маленьку батьківщину. Віні сьогодні викликає ностальгічні почуття. Склавшись у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., він викликав подив у сучасників і захоплення у нащадків. Тут, у багатомовному місті, було доведено, що народи можуть досягти величезних здобутків у дусі спільної культури, що різні національні, релігійні громади можуть мирно дійти великої спільної ідеї.

   Чернівці це окраса та гордість України, вони єдині та неповторні…

Джерела інформації:
1. Агне Сузанна. Чернівецькі дахи, або традиції у панорамі міста Архітектурна спадщина Чернівців Австрійської доби: Матеріали міжнародної наукової конференції (Чернівці, 1-4 жовтня, 2001 р.). – Чернівці: Золоті литаври, 2003. - С. 89-98.
2. Біленкова Світлана. Архітектура Чернівців кінця ХІХ – поч. ХХ ст. (досвід дослідження і класифікації стильових напрямків і тенденцій) Архітектурна спадщина Чернівців Австрійської доби: Матеріали міжнародної наукової конференції (Чернівці, 1-4 жовтня, 2001 р.). – Чернівці: Золоті литаври, 2003. - С.61-70.
3. Никирса М. Чернівці. Документальні нариси з історії вулиць і площ. – Чернівці: Золоті литаври, 2008. – 452 с.
4. Танащик Д. Чернівці (місто на межі тисячоліть). – Чернівці: «Родовід», 2016. – 80 с.
5. CZERNOWITZ: Історичні вулиці, будинки та видатні особистості: урбаністичні есеї /І. Мельник, Л.Щербанюк, О.Любківський. – Чернівці: Друк Арт, 2015. – 416 с.

web-master.cv.ua