+38 095 066 29 77
+38 067 372 19 20

Сакральна архітектура міста Чернівці

Перейти у фотогалерею...

Сакральна архітектура міста Чернівці

 

Окрасою Чернівців є святині представників різних конфесій: православної, католицької, греко-католицької, іудейської, вірмено-католицької, протестантської.
Чернівці та чернівчани кожного здивують своєю толерантністю в питаннях релігії.
Отже, поліконфесійна толерантність – ще одна з візитівок нашого міста.

 

Дерев’яна церква Св. МиколаяДерев’яна церква Св. Миколая

На вул. П.Сагайдачного,89 знаходиться один з найдавніших храмів Чернівців – дерев’яна церква Св.Миколая. Вона єдина з-поміж старовинних дерев’яних храмів Чернівців молдавсько-турецької доби залишилася на своєму первісному місті. Церкву Св. Миколая збудовано перед 1748 р. За архітектурною композицією це безверха, накрита високим спільним спадистим дахом, тризуба споруда з прямокутною в плані навою і вужчими зрубами притвору та п’ятистінного вівтаря, який зовні ледь виступає.
Поруч із церквою стоїть мурована дзвіниця на три дзвони, яка збудована 1868 р. Вона збереглася до нашого часу, стоїть ліворуч від головного входу.

Церква Св. ПараскевиЦерква Св. Параскеви

   На вул. Головній знаходиться один з найвитонченіших та найдавніших храмів міста Чернівці – церква Св. Параскеви. Будівництво міської парафіяльної церкви в центрі Чернівців, де проживало багато православного люду, розпочалося 1844 року. При створені храму були використанні елементи романського стилю. Це споруда із оштукатуреної цегли світло-жовтого кольору, на західному фасаді знаходяться дві вежі-дзвіниці. Храм прикрашають різьблені двері та кольорові вітражі.
У цьому храмі служба Божа завжди правилася рідною українською мовою, і збирався тут весь український православний люд. Прихожанами церкви були відомі українці, серед яких Юрій Федькович, Сидір Воробкевич.
   Раніше церква Святої Параскеви звалася ще й «митною», тому що біля храму аж до ХVІІІ ст. знаходився митний пост, на якому згідно із «визначеним тарифом» бралося плату за провіз товару, а також за худобу та коней.

Свято-Духівський соборСвято-Духівський собор

   Свято-Духівський собор – «православна візитка» міста Чернівці, архітектурна домінанта довколишнього кварталу і одна із знакових споруд старих Чернівців. Мурований і просторий, храм завжди достойно репрезентував найбільшу за чисельністю релігійну громаду краю і донині залишається архітектурною окрасою центральної частини міста. Привертає увагу численних туристів і  підносить душі.
   Наріжний камінь під майбутній собор закладено 3 (15) липня 1844 р. із благословення  єпископа Буковинського Євгена Гакмана і збудовано за кошти Православного релігійного фонду. Будівництво храму тривало двадцять років.  Храм завжди вражав своєю величною красою та розмірами. Він є зразком пізнього європейського класицизму в архітектурі. У соборі зберігається ряд православних реліквій. Це раки з часточками мощей Св.Варвари, Св.Пантелеймона, преподобного Іова, ігумена Почаївського.

Храм Трьох СвятителівХрам Трьох Святителів

Семінарська церква колишньої резиденції митрополитів Буковини та Далмації освячена на честь визначних християнських богословів, отців Церкви і святителів Вселенських: Василя Великого, Григорія Богослова й Іоанна Златоуста. Перший камінь у фундамент храму заклав Є.Гакман 3 квітня 1867 р. Завдяки особливій архітектурі у церкві прекрасна акустика. Продуманим і цікавим в архітектурному вирішенні є розміщення мозаїки на вікнах угорі над входом. Сонячної днини тут можна спостерігати захоплююче світлове явище – як промінець почергово переміщається, висвітлюючи на іконостасі лики апостолів, Богоматері, Ісуса-Вседержителя і, нарешті, Розп’яття.  
У радянський період, коли культову споруду було закрито, керівництву університету вдалося зберегти прекрасні розписи та іконостас від знищення. Зараз у церкві відновлені церковні співи і богослужіння, які кожного дня проводять студенти-теологи та їх духовні наставники-викладачі. Не може не викликати захоплення звучання грецької та старослов’янської мов, якими часто проводяться служби.

Греко-католицький собор Успіння Пресвятої БогородиціГреко-католицький собор Успіння Пресвятої Богородиці

Собор Успіння Пресвятої Богородиці один з найстаріших мурованих храмів Чернівців. Він був споруджений 1820-1821 рр. Храм був зведений у стилі ампір, характерному для європейського культового зодчества того часу. Стара частина храму нагадує типові церкви т.зв. терезіанського стилю, яких багато спорудили в Галичині й Буковині у першій половині ХІХ ст.
На початку ХХ століття кількість вірян греко-католиків у Чернівцях зросла і наявна церква не могла вмістити всіх парафіян. Храм було перебудовано і він цілковито зберіг первісну основу. Стару частину церкви доповнила будівля у стилі модернізованого українського бароко. Одна велика і чотири менші кутові бані гармонійно вписалися в силует церкви.
Собор Успіння Пресвятої Богородиці став духовним центром життя української громади. Його відвідував кожного свого приїзду до Чернівців митрополит Андрей Шептицький. Серед парафіян храму були відомі культурно-політичні діячі – професори Чернівецького університету Ігнатій Онишкевич та Степан Смаль-Стоцький, письменниця Ірина Вільде. Саме сюди ходила молитися, живучи в різних куточках міста, видатна буковинська письменниця Ольга Кобилянська.

Костел Воздвиження Святого ХрестаКостел Воздвиження Святого Хреста

Костел Воздвиження Святого Хреста – перший мурований храм міста Чернівці. Історія костелу розпочинається ще далекого 1774 р., коли Буковина відійшла до складу монархії Габсбургів. Попри традиційно православний характер Буковини, тут завжди проживала певна кількість вірних латинського обряду. Із входженням Буковини до складу монархії Габсбургів, у якій вірні латинського обряду склали правлячу більшість, відбулася реорганізація релігійного життя місцевих римо-католиків.
За легендами, ясніший цісар Йосиф ІІ особисто оглядав місце, на якому мав стояти храм Божий. Споруда зведена у так званому терезіанському стилі з елементами класицизму і є типовим зальним храмом із рівно високими нефами, слаборозвинутим трансептом і трьома заокругленими апсидами. Вежа-дзвіниця з годинником зведена у східній частині храму.
На боковій стіні костелу є сонячний годинник, який вже понад два століття за сонячної погоди показує віденський час. Це найстаріший у Західній Україні годинник такого типу.
У наші дні Богослужіння в костелі проводиться двома мовами – польською та українською (а донедавна – ще й німецькою). Таке багатоголосся в одному з найстаріших чернівецьких храмів вкрай рідкісне навіть для наших найближчих сусідів. Ця унікальна чернівецька толерантність у питаннях віри викликає незмінне захоплення всіх, хто переступає поріг храму, і ще раз утверджує Чернівці як місто-феномен багатокультурності.  
Костел Воздвиження Святого Хреста завжди був відчинений для вірян і не припиняв своєї діяльності навіть у радянський час.

Юдейський «Ватикан» на Пруті (Садгірська синагога)Юдейський «Ватикан» на Пруті (Садгірська синагога)

У Садгорі (одній з частин Чернівців) за адресою Ярослава Мудрого, 198, розташований нещодавно відреставрований комплекс споруд в мавританському стилі, який завжди привертає увагу всіх приїжджих. Це резиденція «Чудодійного равина», завдяки якій чернівчани свого часу називали Садгору «малим Єврейським Ватиканом». Послухати чудодійного цадика сюди їхали зі всього світу. СинагогаЗа словами історика М.Кушніра, тут знаходиться «… родинна резиденція кількох поколінь найвищих релігійних авторитетів більшості буковинських, а також великої частини подільських, бессарабських, румунських та галицьких євреїв – династії Фрідманнів в Садгорі».
До цих пір залишаються таємницею причини відкриття тут центру хасидів (ортодоксальної течії юдаїзму) – мабуть, щось загадкове таки є в цьому закутку Чернівців. Садгорі вдалось стати найбільшим центром хасидського руху Східної Європи. Сюди в дні єврейських свят прибували тисячі паломників з усіх українських територій Російської імперії, Галичини й Волині, Бессарабії, Буковини, а також Румунії й Північної Угорщини. «Чудодійний равин» залишив по собі прекрасну пам’ятку – збудований його коштом розкішний архітектурний ансамбль, який складає резиденцію, садагурського цадика. Сюди входить  власне родинний палац цадиків та синагога-клойза. Святиня була зведена в середині ХІХ ст. (добудована на початку ХХ ст.) з червоної цегли у романтичному стилі з мавританськими мотивами, характерними для культового зодчества хасидів України.

Свято-Миколаївський соборСвято-Миколаївський собор

Неможливо оминути церкву на вулиці Руській, 35, яка з першого погляду викликає подив і захоплення через незвичні кручені куполи. Храм зведено в стилі необринковяну, з елементами італійського Ренесансу та типовими румунськими прийомами композиції та оздоблення. Ця церква побудована порівняно недавно. Наріжний камінь закладено 1927 року.  Новозбудований храм було освячено 1939 року на «зимового» Миколая, який відтоді став покровителем церкви. Оригінальні «кручені» барабани чотирьох менших бань з усіх чотирьох боків оточують центральний дванадцятигранний купол. Такий візуальний ефект досягнуто завдяки прорізаним навскіс, чи скошеним, віконним отворам у барабанах. Ця характерна ознака є візитівкою храму. Цей прийом виказує зв'язок із румунською культовою архітектурою.
Дах церкви вкритий кольоровою черепицею, із якої викладені орнаменти, характерні для культового зодчества Південно-Східної Європи.  Церква має ще одну архітектурну особливість. Головний вхід до храму розташований не від заходу, як прийнято у православних церквах, а від півдня; інший вхід влаштовано симетрично від півночі.

Вірменська церква Святих Апостолів Петра та ПавлаВірменська церква Святих Апостолів Петра та Павла

За адресою Українська, 30, височіє Вірменська церква – це ще один шедевр великого чеха Йозефа Главки в місті Чернівці. У середині ХІХ ст. у чернівецьких вірмен-католиків визріла потреба мати свій храм. Для його проектування був запрошений чеський архітектор Йозеф Главка, який тоді працював над Резиденцією Буковинських митрополитів. Місце під забудову подарувало вірменам місто Чернівці і у 1869 р. будівництво церкви розпочалось в історичному вірменському кварталі. А 9 жовтня 1875 р. творіння геніального Главки було урочисто освячене на честь Святих Апостолів Петра та Павла.
В архітектурному обличчі автор оригінально поєднав елементи романського, візантійського й готичного стилів, характерні для середньовічних буковинських монастирів із традиціями вірменського культового зодчества.
Завдяки чудовій акустиці та наявності органа приміщення храму від самого початку використовувалось як концертна зала: тут влаштовувалися вечори церковного співу, музики, звучав орган.
На початку 90-х років, після реставрації, храм передали у відання Чернівецької обласної філармонії, і сьогодні у колишній церкві знаходиться органний зал. У відродженому храмі знову зазвучала молитва вірменською мовою, божественні звуки тішать слух естетів із Чернівців і не тільки.  

Костел Найсвятішого Серця ІсусаКостел Найсвятішого Серця Ісуса

У місті Чернівці за адресою вул. Тараса Шевченка, 2, знаходиться неоготичний костел Найсвятішого Серця Ісуса. Його збудували місіонери з Товариства Ісуса. Вони прибули в Чернівці на початку 1880-х років. Рада міста пожертвувала отцям єзуїтам земельну ділянку і 7 червня 1891 року було закладено наріжний камінь. Вежа храму піднімається на шістдесят метрів до неба. Розміри костелу: довжина 26 м, ширина 17 м. Загальна площа костелу – 3100 м.кв. Він займає такий простір, як костел Святої Анни у Кракові. Висота базиліки 27,57 м; висота вежі, яка зображена у вигляді лілеї і стала домінантою в цій околиці – 58,39 м. Споруда має всі особливості готичної архітектури. Масивні контрфорси, а їх 15, підтримують основу будівлі, високі стрілчасті вікна,що були заповнені чеськими вітражами, свідчать про декор будівлі і це все справляло враження вічності споруди. Костел був розрахований на 800 осіб. Богослужіння тут правили трьома мовами: польською, українською і німецькою.   

Синагога "Корншил"Синагога "Корншил"

Синагога "Корншил" ("Korn Shil") була побудована в кінці ХІХ ст. на честь сім'ї Мордко і Таубi Корн. Ця невеличка витончена будівля в неороманському стилі здавалося дуже легкою і ажурною завдяки двом величезним вікнам на весь фасад. Синаґоґа "Корншил" функціонувала до Другої світової війни. Після війни вона не ввійшла до числа діючих синагог і була закрита, а приміщення використовувалося для інших потреб. Через 50 років після закриття синагоги, в 2007 р., будівлю було повернуто єврейській громаді, і з того часу здійснювалася її реконструкція. Через поганий стан будівлі в процесі реконструкції вона практично розтрощилася і майже повністю була збудована знов. Від історичної споруди збереглася тільки частина фасаду.

Джерела інформації:
1. Никирса М. Чернівці. Документальні нариси з історії вулиць і площ. – Чернівці: Золоті литаври, 2008. – 452 с.
2. Чеховський І. Чернівці – місто зустрічі культур і релігій. – Чернівці: Місто, 2009. – 208 с.
3. Чеховський І. Костел Воздвиження Святого Хреста / Чернівці вечірні. - №51. – 2006.
4. CZERNOWITZ: Історичні вулиці, будинки та видатні особистості: урбаністичні есеї /І. Мельник, Л.Щербанюк, О.Любківський. – Чернівці: Друк Арт, 2015. – 416 с.
5. Черновцы. Возрождение синагоги "Корншил" - Ukraine-Israel Community/ http://ua-il.livejournal.com/357589.html

 

web-master.cv.ua